Головна / Публікації / Бути господарем свого міста

 

Можливо, мої пропозиції і думки так і залишаться на папері, але, буваючи в центрі міста (а в ньому проживаю маже 50 років), стараюся зробити хоча б трохи доброго там, де мешкаю. На жаль, так роблять не всі. Наведу приклади, які це підтверджують.

Давно їжджу за кермом, але не можу дивитися на те, як нахабно порушують правила дорожнього руху. Наприклад, стають на проїжджій частині дороги два «крутелики» (це я підібрав ще культурне слово для них) і ведуть розмову. Автомобілі стоять паралельно один біля одного. Оскільки дорога вузька, обминути їх неможливо. Інші паркують автівки на тротуарі. Пішоходи змушені обходити їх по проїжджій частині дороги. Треті зупиняють автомобілі на дорозі, на мосту, на «зебрі» (хоча їх у місті є декілька і розташовані вони не завжди у потрібному місці), на поворотах, внаслідок чого не видно зустрічного автомобіля. Окремі водії, виїжджаючи з другорядної дороги, не пропускають автомобілі, що їдуть по головній. Коли переміщаються з головної дороги на другорядну, не вмикають поворотні ліхтарі і т.д. А де ДАІ? Чи вона вже не працює?

Методи будівництва, що вже проводилось і проводиться, заслуговують більш негативних слів. На вул. Бандери, на повороті, збудовано 2-поверховий будинок за три метри від проїжджої частини, вирито котлован для ще одного будинку, якого жителі не дали збудувати. Котлован вже третій рік заростає бур’янами. За декілька метрів із шлакоблоків збудували перший поверх будинку. А там була стоянка автомобілів. Декілька років стоїть цей «шедевр».

В центрі міста залишився незабудований майданчик, на якому раніше був кінотеатр ім. І.Франка. Пропоную зробити на цьому місці гарний скверик.

Це добре, що зводять будинки, магазини. Набагато гірше — якщо руйнують. Але потрібно дотримуватись усіх будівельних норм. Наша центральна вулиця стала схожа на аеродинамічну трубу (будинок від будинку розташований на відстані 2-3 м). Якщо вітер дме з гір, то протяг відчуває усе місто.

На колишній вул. Гвардійській побудували так, що навіть тротуар використовують: на ньому складають будівельний матеріал: цеглу, пісок, бетонні блоки і т.д.

У провулку, що веде до шино-монтажної майстерні, звели будинок, а потім добудували котельню. Цікаво, чи це все зроблено за проектом?

Біля ринку, в павільйонах гуцульських виробів, навіть на тротуарі розкладено крам, біля кожного павільйону стоїть автомобіль, а люди ходять по проїжджій частині дороги.

Біля автомобілів, що стоять уздовж центральної дороги, біля чергових таксі нерідко можна побачити водія чи пасажира, який, сидячи у салоні, лузає зернята або курить. Сміття, звичайно, викидає біля авто. Не раз пропонував таким горе-водіям взяти мітлу і підмести за собою. Невже ніхто не бачить цих порушень? Куди дивляться працівники міської ради, РДА, депутати? Чому на це не звертаємо уваги і ми, жителі міста?

Окрема мова про вуличне освітлення. Якщо можна так його називати.

Біля могили загиблим воїнам електрична лампочка світить і вдень, і вночі. Ніхто не встановить для неї вимикач. У місті взагалі освітлення вулиць відсутнє. Певно, декілька десятків тисяч гривень використано на влаштування світильників. Вони попрацювали приблизно рік, а потім їх було пошкоджено. «Плакали» гроші громади. І ми плачемо, коли ввечері йдемо по цій вулиці.

А чи не змогли б підприємці влаштувати нічне освітлення біля своїх магазинів — хоча по одній електричній лампочці?

Якщо би кожен господар, власник магазину, офісу, керівник установи постійно прибирав прилеглу територію від сміття, бруду, снігу, льоду, місто було б набагато привабливішим. Доцільно хоча б раз на місяць проводити санітарні дні, у яких повинні брати участь всі здорові жителі міста разом з депутатами та чиновниками різного рангу.

Навесні біля кожного будинку, магазину, ларка, установи треба посадити квіти, доглядати їх, практикувати висаджування декоративних дерев, кущів у діжках, горщиах. Адже ми хочемо бути європейцями не тільки духом.

Пригадую, яким було місто в 60-х роках минулого століття. Біля тротуарів росли квіти, було багато клумб.

Варто згадати і голубів. Це добре, що вони є і літають, що їх годують діти. Але якщо поглянути на фасади будинків, то там повно бруду, посліду. Можливо, цих птахів уже забагато?

По вул. Над Гуком, в бік міста, росте декілька дубів, і там берег річки вода не забирає. А чому? Бо коріння дуба тримає землю на глибині до 2 м, а звідси висновок: береги річок потрібно укріплювати, засаджуючи дубами. Це дерево набагато міцніше за тополі, верби, вільхи і своїм корінням міцно тримає ґрунт.

Минулого року я посадив на березі річки більше десятка саджанців. Якщо би хтось приєднався до мене, то разом могли би посадити сотню чи більше дубів на честь Небесної Сотні, що загинула на Майдані в Києві. Посадковий матеріал у мене є.
На мій погляд, потрібно, щоб один раз на тиждень та у святкові дні їздив автобус з центра міста до кладовища на вул. Павлика, а жителям міста потрібно повідомляти про цей маршрут.

Влітку і восени вулиці Косова справляють гнітюче враження. Живоплоти, огорожі — в занедбаному стані. Якщо би депутат (на жаль, ми їх бачимо, коли вони балотуються, на виборах) або працівник міської ради зробив зауваження, то господар взяв би це до уваги.

Раніше толокою будували будинки, збирали врожай. Чому би не організувати толоки для прибирання міста: берегів річок, потічків, озеленення?

А для перевиховання тих, хто кидає папірці, недопалки, пакети, розбиті і цілі пляшки на вулицях, дозволити працівникам міліції, що чергують у місті, використовувати гумові палиці до порушників…

В. Кабалій, пенсіонер, м. Косів.

«Гуцульський край», №18, 30.04.2015 року

Коментарі

коментарів

 

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *