Розпочав свою роботу онлайн ресурс «Платформа Центрів Дія»
Сервіс «Місцеві електронні петиції»
Сервіс «Консультації з громадськістю»

Байдужість — це великий гріх!

Минула чергова виборча кампанія, під час якої косівчани жваво обговорювали ймовірних кандидатів у депутати, робили свої прогнози. У ті дні це була чи не найпопулярніша тема для спілкування. Та, судячи зі статистики, на дільниці приходять дедалі менше українців… Це сумно, однак, логічно: більшість розчарувалась у чесності підрахунків; інші знаходили для себе побутову причину не йти на вибори, але найгірше те, що багато хто не пішов голосувати, бо йому чи їй байдуже до долі рідного міста, життя власних дітей. Байдуже до долі України і пам’яті Небесної сотні. Але байдужість — це великий гріх!

Легко спостерігати за подіями збоку, не роблячи нічого особисто для змін на краще, а потім нарікати і жалітись, що нічого не міняється, що влада має одні і ті ж лиця, а наші обранці лиш уміють напихати власні кишені людськими грішми. А ти щось зробив, щоб було інакше?!

Такий вже у нас, українців, менталітет — бачу всіх, крім себе. Але час відродження уже два роки як настав. Дякувати Богу, що пробудились зі сну і відкрили очі, хоч і такою високою ціною — людськими життями!!!

Погано, що під час Майдану «повилізало» немало самозванців, які хотіли за рахунок людей прокласти собі шлях до посад. Але свідомі виборці залишили їх «поза бортом». Та добре, що завдяки Революції гідності проявили себе досі невідомі прості патріоти, яких оцінили, яким довірили майбутнє Косова!

Для нашого рідного міста дуже важливо, щоб його очільником була чесна, віддана, принципова, відповідальна та креативна людина, яка не боїться труднощів, вміє долати перешкоди і досягати поставлених цілей, яка зуміє започаткувати нові зміни і методи управління містом. І, головне, своєю працею змінить ставлення людей до влади.

Такою людиною для нас став Юрій Плосконос. Хочеться, щоб він перевернув усе з ніг на голову, добре струсонув наш міський «білий дім» і вимів усіх непотрібних «штанопросидайлів», які даремно беруть зарплатню. Хочеться побажати йому удачі у всіх починаннях, наснаги і терпіння, розуміння проблем і віри у те, що все вийде на краще! А ще — відданої команди, незрадливих помічників, бо недарма кажуть у народі: «Один у полі не воїн».

Та мало добре керувати містом, важливою є ще співпраця мера і самих косівчан. Важливими є наша допомога і підтримка, наші зауваження і скарги, наші бажання та ідеї. Бо, не секрет, що проблем у місті безліч! Не зможе, наприклад, новий міський голова «прибрати» сміття, якщо ми будемо викидати відходи на вулицю і у річку. Якщо ми не будемо укладати договір з відповідною фірмою і вимагати від неї у подальшому виконання обіцяних умов. Якщо ми не зробимо зауваження дитині чи дорослому, який викидає поза ящик для сміття обгортку чи недопалок. Якщо ми не запишемо номер автомобіля порушника і не повідомимо у відповідні органи і так далі…

Не будьмо байдужими до міста, в якому живемо!!! Бо далі вже нема куди відкладати — ми докотились до абсурдних речей.

Тільки вдумайтесь! Єдиним дієвим способом хоч трохи прибрати сміття зі «злачних» місць стало встановлення… хреста! Смітити будуть і далі, але вже в іншому місці, а на тому — віра не дозволяє! Бо ніби Бог лише над хрестами, а далі людських справ не бачить. То що, тепер покласти скрізь хрести!!! І сміх і гріх!

І так у всьому і всюди! Треба класти хрест на свавіллі, беззаконні, безкарності, хабарництві, брехні, корупції і байдужості! Бо все в наших з вами руках. Почнімо кожен у своїй сім’ї виховувати дітей так змалечку, щоб вони знали, що треба дбати про чистоту не лише власної домівки, а й садочка, школи, вулиці, міста, України, Землі. Щоб вони знали, що самі є творцями свого життя і були активними його учасниками, а не виростали деградованими ледарями і обирали президента-зека! Бо від того, скільки ми вкладемо в наших дітей, залежить, яку державу вони збудують. Вчімо їх не бути байдужими до чужої біди, допомагати один одному, не встидатися вказувати на помилки іншим, бути компромісними і водночас справедливими, не втрачати людяності ні за яку ціну. Щоб вони жили у своєму рідному” місті із задоволенням і робили його процвітаючим та успішним, а не піднімали економіку чужих держав — за кордоном.

Мріємо, що наш Косів стане справжнім туристичним раєм з гостинною атмосферою, розвиненою інфраструктурою, елементарними зручностями, якісними дорогами, освітленням, зупинками, гарними парками і т.д. Але треба закотити рукави, як кажуть, і разом зробити його містом нашої мрії! Будемо вірити, що під керівництвом нового Косівського міського голови і з нашою допомогою ми. збудуємо гарне європейське містечко!

Іванна Абрамович.

«Гуцульський край», №49, 4.11.2015 року


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перейти до вмісту